Публікації

Зображення
Если машина научится мыслить и чувствовать, то сможет ли она себя назвать человеком? Вполне возможно, что да, но это вовсе не означает, что человечество признает ее таковой. Есть вещи, которые ученые не смогут воссоздать в ближайшую сотню лет. Прежде всего, следует отметить, что под человеческим интеллектом подразумевается не только способность размышлять над математической задачкой. Разум человека состоит из логики, спонтанного принятия решений и интуиции. Если логика - чрезвычайно сложный процесс, поскольку у двух человек ход мыслей может кардинально отличаться друг от друга (в голову сразу приходит анекдот: «Мужчине и женщине задают один и тот же вопрос: «Какова вероятность того, что, выйдя на улицу, вы встретите тираннозавра?» Мужчина отвечает твердым тоном: «Одна миллиардная процента!» Женщина подумала и внезапно заявляет: «Пятьдесят процентов!» Ученые шокированы и с искренним недоумением спрашивают: «Как так?» Женщина медленно отвечает: «Ну, или встречу... или не встречу!»), то
Зображення
Чи може машина мислити? Найпалкіші суперечки у філософії штучного інтелекту викликаються питанням можливості мислення витвору людських рук. Питання «Чи може машина мислити?», що підштовхнуло дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, було поставлене  Аланом Тюрінгом  в  1950  році. Дві основних точки зору на це питання носять назви гіпотез  сильного й слабкого штучного інтелекту . Термін «сильний штучний інтелект» увів  Джон Серль , його ж словами підхід і характеризується: Більше того, така програма буде не просто моделлю розуму; вона в буквальному значенні слова сама й буде розумом, у тому ж значенні, у якому людський розум — це розум. [1] Навпаки, прихильники слабкого ШІ воліють розглядати програми лише як інструмент, що дозволяє вирішувати ті або інші завдання, які не вимагають повного спектра людських пізнавальних здібностей. У своєму уявному експерименті  «Китайська кімната» , Джон Серль показує, що навіть проходження  тесту Тюрінга  може не бу